Захист персика – запорука отримання високих врожаїв

Для отримання товарного врожаю персика,абрикоса, сливи чи інших плодів необхідно захистити  дерева від найбільш шкодо чинних захворювань і шкідників.

Зрозуміло, що кількість оприсків персика значно менша ніж яблуні. Але обійтися без них неможливо.

На даний час садівники мають доступ до найрізноманітніших засобів інформації- газет . журналів, інтернету. Але найчастіше там інформація подається дуже спрощено, або дуже часто недостовірно. Останніми роками , завдяки журналу «Садівництво по українськи» садівники можуть отримати інформацію , як говорять з перших рук, підтверджених науковими дослідженнями від провідних наших учених : Ігоря Шевчука з інституту садівництва НААН, Людмили Нагорної  Мелітопольської дослідної станції садівництва, Олени Странішевської  доктора сільськогосподарських наук, а також закордонних вчених і практикуючих садівників.

Друкуються статті менеджерів провідних фірм, що виготовляють засоби захисту рослин. Але вони змушені рекламувати тільки препарати своєї фірми. Багаторічний досвід підказує, що не завжди можна препаратами однієї фірми організувати правильний захист плодових насаджень.

Не знаючи фізіології розвитку основних хвороб персика, переважна більшість садівників, що вирощують цю культуру розпочинають оприски занадто пізно, коли спори проросли і розпочався розвиток захворювання. А це значно здорожує обробіток, а дуже часто немає ефекту зовсім. Якщо для профілактики необхідно провести два оприски, то для лікування вже п’ять-шість з використанням дорогих препаратів.

Найбільш шкодо чинними хворобами персика є :Кучерявість листків ( Taphrina deformans ), Борошниста роса ( Sphaerotheka pannosa varpersicae ), Клястероспоріоз ( Clasterosporium carpophilum  ).

 Із шкідників персику шкодять попелиці, кліщі, і останніми роками зявляються пошкоджені пагони і плоди східною плодожеркою.За останніх два роки у сині відра з водою потрпляє оленка волохата, а це означає тщо її масовий літ на території Львівщинир це питання часу.До даного часу оленка зустрічалася поодинокими екземплярами на квітках кульбаби.

 Найбільш небезпечною хворобою персика, що може залишити садівника зовсім без плодів, а дуже часто навіть без саду, є кучерявість листків персика (Taphrina deformans). Збудник цієї хвороби поражає листки, пагони і плоди персика і дуже рідко інші кісточкові культури.

 Ознаки захворювання з*являються зразу ж після цвітіння, коли появляються молоді листочки. Молоді листки ,які розвиваються   деформуються і втрачають зелене забарвлення в результаті руйнування хлоропластів і зменшення кількості хлорофілу, що в свою чергу веде до виснаження рослин через неможливість  формувати пластичні органічні речовини. Листки сильно розростаються , жовтіють і починають засихати. До середини червня  практично всі поражені листки засихають і розпочинається повторний ріст.  Алe за цей час рослина витратила дуже багато енергії для відновлення фізіологічних процесів організму, скинувши до 98 % плодів. Плоди які залишилися, стають деформованими, втрачають товарний вигляд та смак – тобто стають непридатними для вживання.

 Дерева сильно поражені кучерявістю дуже важко переносять зиму і знижують врожайність на наступний рік. Сильна кучерявість  протягом двох років призводить рослину до загибелі.

Найсприятливішим періодом для розвитку кучерявості є затяжна холодна дощова весна, з температурами в межах 6-8 * С.

 Збудник кучерявості зимує у вигляді аско- і бластоспор на лусках і пагонах. Вже в січні коли настає більша інсоляція з туманами вночі починається розвиток нових бластоспор. Бластоспои з пророслою грибницею готові проникнути в бруньку в момент розрихлення брунькових лусок.  Аско – і бластоспори можуть поражати тільки молоді тканини, тому до інфекцій найчастіше доходить ранньою весною. Масові інфекції розвиваються під час випадання дощів, хоча температура не відіграє великої ролі. Коливання температур можуть бути від 6 до 20 *С. Засохлі листки, які залишаться на дереві надалі служать джерелом інфекції. Аско – і бластоспори, які в них дозрівають висипаються в крону, розносяться на нові рослини, призводячи до збільшення площ заражених рослин.

 Для  запобігання захворювання дерева оприскують  мідьвмісними  препаратами- Чемпіоном, Медзяном, Косайдом . Цей оприск одночасно зменшує загрозу виникнення бактеріальних захворювань викликаних бактерією  Pseudomonas ciringa.

 Перший оприск проводять зразу після опадання листків.Мідь вмісні препарати покривають листкові рубці запобігаючи проникненню бактерії у рани.   Наступний  в середині – кінці лютого, коли температура буде близькою до + 5*С, без нічних приморозків в наступних 2-3 дні після оприску. Чекати розпускання бруньок, як вважають більшість садівників не варто, тому що інфікування відбувається значно швидше , вже в фазу розрихлення  брунькових  лусок.

 Якщо не виконані оприски мідьвмісними препаратами то в період фази «зелений конус»  оприскують  додиновими препаратами – Сілітом чи Карпене.

 Якщо все ж таки була допущена інфекція, необхідно все зробити, щоб зміцнити пошкоджені дерева:

– зробити сильну обрізку і стимулювати ріст вегетативної частини рослин шляхом внесення азоту (Карбаміду) та амінокислот  і стимуляторів росту типу нітрофенол- лятів калію  долистно .

-в другій половині літа: кінець липня – серпень оприскати фосфорно-калійними добривами, для кращого входження рослин  в час осінньо-зимового спочинку.

 Наступне за шкодо чинністю захворювання персика .- Борошниста роса(Sphaerotheca  pannosa varpersicae). Проявляється  з середини – кінця травня і до закінчення вегетації. Поражаються молоді листки, пагони і плоди. Характерною ознакою захворювання є білий борошнистий наліт, який з часом темніє. Зимує гриб у вигляді грибниці на поражених пагонах. Весною на грибниці що перезимувала. з*являються конідії, що є первинною інфекцією. Потрапивши на молоді листки та пагони конідії проростають і утворюють нові осередки інфекції. З середини – кінця літа розвивається сумчаста стадія і хоча вона не є дуже шкодо чинною для дорослих рослин,  може принести великої шкоди молодим рослинам в розсадниках. Хвороба негативно впливає на приріст рослин – поражені пагони відстають в рості, викривляються, листки висихають і опадають, плоди  на плодоносних рослинах втрачають товарний вигляд і смак. Для профілактики захворювання  необхідно зразу ж після закінчення цвітіння провести 1-2 оприски Топсіном. Якщо хвороба вже себе проявила, тобто появилися перші ознаки  борошнистої роси, добрі результати дає обприскування препаратами на основі міклобутанілу. Це один з іноваціїйних препаратів,що розроблені для боротьби  з борошнистою росою на найрізноманітніших культурах.

Наступна хвороба що може привести до втрати 100% врожаю – Клястероспоріоз (Clasterosporium carpophilum ). Збудники клястероспоріозу поражають всі частини рослини:  пагони , листки, квіти та плоди. Основною ознакою хвороби є світлокоричневі  з червоною каймою плями. Якщо дивитися на рослину з певної відстані листки можуть здаватися повністю червоними. Інфіковані тканини відмирають і випадають(на листках) утворюючи дірки, тому часто цю хворобу називають дірчастою. На плодах утворюються плями червоно-оранжевого кольору, які з часом стають коричневими. Генеративні бруньки поражені грибком осипаються і в результаті на наступний рік падає врожайність, або спостерігається її повна відсутність. На пагонах  спочатку плями округлі, потім видовжуються, лопають і на їх місці утворюються тріщини, з яких витікає камедь. Збудник зимує у вигляді грибниці та конідій покритих камеддю. Весною після дощів конідії звільняються від камеді, потрапляють на молоді листки і пагони  і починається нове інфікування,а на старій грибниці відбувається нове споро ношення. Розсіювання спор відбувається в дощову і вітряну погоду. Оптимальна температура для розвитку гриба 18- 22 *С, хоча його розвиток відбувається при температурі від + 1* С до + 35* С. Обприскування дерев мідь- препаратами є одночасним профілактичним заходом і проти клястероспоріозу. Але на відміну від кучерявості , клястероспоріоз активний протягом всього вегетаційного періоду, тому необхідно проводити профілактичні, а дуже часто і  лікувальні заходи з використанням  Делану,  Малахіту, та Скору.

З  2005 року по 2013 у нас практично не зустрічались такі хвороби як парша персика та моніліоз. Але за останніх 3-4 роки ці хвороби починають приносити все більшої шкоди. У 2016 році деякі сорти нектаринів були повністю знищені монілією. Серед найбільш чутливих  Біг топ, Ванг-3 та Ванг-8. Майже не поражалися моніліозом Фантазія, Харко та Харблейз. Всі сорти персика що вирощуються мають набагато більшу стійкість до цієї хвороби. Щодо парші, то поражаються найчастіше плоди, що знаходяться в середині крони і погано продуваються, тобто самим формуванням крони можна зменшити тиск цієї хвороби.

Замовити дзвінок
+
Чекаю дзвінка!
Подзвонити