Загроза приморозків. Що робити?

Минув 2017, дуже непростий рік для багатьох садівників України. Зараз вони вже оговталися від шоку, що чекав їх весною минулого року. Що робити?  Як запобігти негативним наслідкам природних катаклізмів?  Що чекати весною цього року?

Весняні приморозки квітня – травня 2017 року принесли величезні збитки садівникам не тільки України, але і Європи і як наслідок бачимо, що ціни на фрукти були значно вищими у порівнянні з минулими роками. Постраждало дуже багато садів майже по всій території України. Але в межах однієї області і навіть району результати були різні. В одних вимерзання були майже повністю, інші зібрали пристойний урожай. Які причини? А їх багато. Перша і найважливіша причина розташування саду. Чим вище розташування, тим менша ймовірність підмерзання. Наприклад м. Мостиська  і с. Твуіржа знаходяться на відстані 6 км. Але різниця висоти над рівнем моря порядку 30 м. Сади в м. Мостиська розташовані на пагорбах і там урожай був нормальний, навіть абрикоса, тоді як у Твіржі де сад на рівнині, вимерзання повне (персика, абрикоса черешні). Плодоносила груша, яблуня                   ( Чемпіон, Пінк леді ,Джонаголди вимерзли), із слив Стенлі,  вишні – Нефріс, із черешні тільки Сільвія. В 2017 році у нас було два приморозки. Перший з 16 на 17 квітня – температура опускалася до – 5.5 *С,- час цвітіння персика, другий – з 9 на 10 травня з мінімальною температурою – 3.5*С – час цвітіння яблуні. Зразу напрошується висновок. Квітки більш витривалі  до приморозків ніж зав*язь.  З допомогою оприсків вдалося повністю зберегти квітку , але ті ж оприски не зберегли зав*язь.

 Причини приморозків , їх поширення.

Виділяють в основному два типи приморозків, радіаційні та адвективні. хоч іноді можуть бути змішані.

Радіаційні приморозки виникають  в перехідні сезони ( зима – весна , літо – осінь) і формуються під впливом інтенсивного охолодження земної поверхні. Для утворення радіаційних приморозків необхідно, щоб встановилася безхмарна, безвітряна погода. Хмарність і вітер перешкоджають виникненню приморозків. Радіаційні приморозки не довготривалі і охоплюють невеликі території. В цьому випадку на приморозки буде мати вплив також структура грунту. Чим менша його теплоємність і теплопровідність, тим сильніші будуть приморозки, тобто на піщаних і супіщаних грунтах сади будуть більше піддаватися приморозкам ніж на чорноземах і глинистих.

 Адвективні приморозки відрізняються часом настання, більшими площами охоплення, довгою тривалістю. При вторгненні холодного повітря грунт охолоджується від контакту з повітрям. В цьому випадку температура повітря і грунту майже не відрізняються. Такі приморозки можуть тривати 4 – 5 днів і не залежать від умов місцевості.

Які способи запобігання приморозкам є у нас і що пропонують садівники Європи і світу. Найперше що приходить в голову – задимлення. Інших методів запропонувати наші садівники не можуть , не тому що їх немає а тому що ми про них не знаємо. Хочемо ми чи не хочемо, але садівництво у нас розвивається швидкими темпами і кліматичні зміни нам допомагають з однієї сторони , а з іншої, ми завжди будемо стикатися із негативними явищами природи: сильні морози з вітром – зимою, приморозки – весною, посухи і град – літом. Проти сильних зимових морозів ми безсилі. Проти граду виставляють і дуже ефективно протиградові сітки, при посусі  – зрошування різними способами. Залишаються приморозки. Зрозуміло, якщо температура опускається до – 7 – 9*С, то вдіяти щось немає можливості. При малих мінусових температурах можемо собі дати раду. Що потрібно робити? Найперше треба пам’ятати що здорове дерево  значно легше переносить негативні впливи навколишнього середовища.

Агротехнічні заходи.

 Зразу ж після збору врожаю яблук – кінець вересня – середина жовтня, всі види садових рослин необхідно оприскати  препаратами на основі цинку. Один оприск провести вкінці  вересня і другий повторити через 10 – 12 днів. Це значно підвищить зимостійкість рослин. Весною в стадії « зелений конус» і « мишине вушко» проводять знову ж таки оприски цинком. Це збільшує стійкість до приморозків. Багато фірм пропонують перед приморозками використовувати витяжки з морських водоростей з північних регіонів Європи чи Канади з роду  Ascophyllum,  зокрема,  Ascophyllum nodosum. В цих водоростях містяться речовини, які дозволяють рослинам  витримувати критичні стресові ситуації під час відпливів. При цьому водорості довгий час  знаходяться поза межами води, піддаються висушуванню і дуже часто замерзанню, але при цьому не гинуть, а потрапивши у воду під час припливу, повністю відновлюють свої фізіологічні процеси. Зрозуміло що всі ці дії спрямовані на збільшення концентрації клітинного соку. Чиста вода замерзає при температурі 0*С, а чим більша концентрація солей і цукрі у клітині, тим нижча температура замерзання.

Інший напрям в якому працюють вчені – зменшення кількості води в клітині. Зокрема в Польщі розпочато випробовування препарату фірми  Bio-Gen – Krio – Flor. При використанні 1 л/га цього препарату  було пошкоджено всього 10% квіток яблуні сорту Джонапрінц, тоді як на необроблених площах пошкодження сягали 90%(A Fura). Це перші і досить обнадійливі результати. Одночасно з тим вже доведено, що якщо за 3 – 4 дні перед ймовірними приморозками сад обробити баковою сумішшю – 1% розчин калієвої селітри + 1 л халату цинку +0.5 л суміші фенолятів натрію, ефект завжди досить добрий і залежить тільки наскільки низько опускається температура. Після закінчення приморозків бажано оприскати біостимуляторами. Найчастіше використовують гіберелін, але зразу треба наголосити, що його ефективність проявляється,  якщо температура вдень підніметься хоч би до 16-18*С. В іншому випадку він не спрацює. Якщо температура не така висока то краще використовувати препарати що містять бетаїни, амінокислоти, цитокініни і витяжки морських водоростей, Такі препарати зараз доступні на ранку України.

Умови які склалися весною минулого року були специфічними і з 2003 року від коли я займаюся садівництвом, такі виникли вперше. Початок – середина березня були достатньо теплими і рослини прокинулися з стану спокою. Початок квітня розпочався з різкого похолодання, що в середині квітня перейшло в приморозки. Отже рослини вже були ослаблені. У ніч з 16 на 17 квітня приморозок тривав більше 5 годин. Виникають питання – коли розпочинати проти приморозкові заходи , скільки часу вони повинні тривати?  А розпочинати потрібно не тоді коли температура опуститься нижче нуля, а значно раніше. Для цього в саду має бути два термометри – сухий і вологий. Сухий  буде показувати завжди значно вищу температуру ніж вологий і розпочинати проти приморозкові заходи потрібно по вологому термометрі. Так наприклад при швидкості вітру 0.5 м\сек покази сухого термометра будуть + 5*С і здається що ніякої загрози немає, але вологий термометр при цьому буде показувати приблизно + 0.5*С, а це вже сигнал для дії. Температура вологого термометра це є найнижча температура, до якої при даній вологості і відповідному атмосферному тиску можна охолодити рослину з допомогою випаровування. І якраз найбільші спустошення робить волога температура. В ніч з 16 на 17 квітня сухий термометр показував – 3,8*С тоді як вологий – 5.5*С. Будь – які проти приморозкові дії повинні розпочинатися при плюсових температурах  вологого термометра (як мінімум +0.5*С) і закінчуватися знову ж таки при плюсових температурах зранку. Тільки в цьому випадку буде  ефект.

Способи боротьби з приморозками.

  • Найбільш поширений, найчастіше використовуваний і найбільш доступний спосіб боротьби з приморозками – задимлення. Як джерело диму можна використовувати солому, тирсу,відходи обрізки саду чи ягідника..Засоби задимлення повинні бути заздалегідь розкладені по периметру саду , особливо з підвітряної сторони, хоч найчастіше під час приморозків вітер відсутній.

Що в Європі?

В Польщі і інших країнах Європи використовують спеціальні генератори диму на основі гліцерину чи рослинних олій. Є ручні генератори, а є такі що монтуються на трактори. Ефективність таких приладів набагато більша та і маневреність зростає. Єдина проблема в тому, що законодавство забороняє використовувати ці засоби в садах що розташовані біля автомобільних доріг.

Нагрівння.

 Можна використовувати найрізноманітніші засоби для нагрівання повітря в саду:

   Парафінові свічки

   Нагрівачі на дрова чи вугілля

   Нагрівачі з використанням переробки мастила автомобільних двигунів

   Нагрівачі з використанням пропан – бутанових газових сумішей

В Польщі  і інших країнах Європи використовують причіпні чи навісні вентиляторні нагрівачі повітря типу  Frostbuster. Проїжджаючи  по рядах саду одночасно прогрівається 60 – 100 м саду, отже немає потреби заїжджати в кожний ряд а як мінімум в кожний десятий. Швидкість руху досить велика  і на це саме місце трактор заїжджає через 10 -12 хвилин. Один такий механізм здатний захистити до 10 га саду. Деякі з польських садівників використовують спеціальні парафінові свічки. В залежності від сподіваних температур на один гектар виходить 200 -300 свічок. Дорого але ефективно.

 Один з найбільш ефективних способів захисту від приморозків є над кронове зрошування. Вчасно ввімкнута і добре розрахована по кількості води система може захистити сад навіть при спадку температури до – 6*С і нижче. Дехто з садівників намагається зробити зрошування з допомогою вентиляторного оприскувача. Але це марна справа. Буде затрачений час , використані паливні ресурси , а ефекту ніякого. Для захисту 1 га саду при температурі  – 4 – 5*С потрібно використати до 40 тон води. Тільки цьому випадку  тепло яке буде виділятися в результаті замерзання води зможе захистити квітки чи зав*язь від загибелі. Отже способів захисту саду від приморозків є досить багато, а значить, якщо бути готовими до цього як теоретично так і технічно захистити сад реально.

Замовити дзвінок
+
Чекаю дзвінка!
Подзвонити