Вишня : на десерт і на переробку

Вишня традиційна культура для України. Вона росте майже по всій території нашої країни. Але в основному її вирощують в присадибних садах, промислових насаджень за невеликим винятком немає. Найбільше насаджень вишневих садів мабуть має переробне підприємство «Яблуневий дар», що в Городоцькому  районі Львівської області. Вся вишня що вирощується в цьому господарстві призначена на переробку і більшість насаджень займає сорт Лутовка. Практично зовсім відсутні насадження вишні призначені  на десерт чи заморозку. Зустрічаючись з садівниками , що хочуть садити вишню, чую думку, що немає сортів придатних для цього. Але насправді це не так. Десертна вишня у нас є. Зрозуміло, що тут поза конкуренцією сорти угорської селекції: Уінфехертоі фюртош, Нефріс, Панді 103, Дебрецені батермо, Ерді  батермо,данський сорт Келеріс 16, польські сорти Сабіна, Люцина, Ванда, сербський сорт Облачинська, з українських сортів можна назвати Малишку , Шалунью ,Підбільську.  В західній частині України  в присадибних садах зустрічаються кореневласні сорти, які мають десертний смак, сухий відрив, підвищену стійкість до хвороб та високу щорічну врожайність. На Поділлі В Бігун відібрав три  сорти, що мають велику перспективу стати промисловими сортами: Розкішна ,  Подільська щедра та Вишня Ванагса.

Вибір ділянки  під вишневі сади.

Якщо в придомових садах найчастіше вишня кореневласна або порослева, то в промислових садах використовують вишню щеплену на антипці, а вона більш вимоглива до грунту та місця посадки.

  • Поперше; рН  6.6 – 7, тобто  практично повинно мати нейтральне значення
  • По друге; місце під вишню повинно бути підвищене. Щоб змінімізувати вплив весняних приморозків, так як вишня цвіте досить рано.
  • По третє; вишні щеплені на антипці погано ростуть на перезволожених грунтах, тому для них потрібно вибирати ділянки в яких рівень підземних вод не вище 1.5 – 1.8 м.
  • По – четверте; найкраще для вишні підходять супіщані та легкі глинисті грунти і зовсім не придатні  важкі глинисті і чорноземні грунти.

Зрозуміло що в умовах Західної України , Поділля, Полісся досить важко знайти грунти що відповідали б цим вимогам, в першу чергу по значенні рН.  Грунт у цій частині України  кислого або дуже кислого хімічного складу. А отже перед закладкою саду, як мінімум за рік потрібно провести вапнування. Необхідно підкреслити, що сильно кислі грунти вимагають внесення великих доз вапна. На легких і середніх грунтах необхідно внести від 4.5 до 6 тон СаО на 1 га. В центральних, південних і східних  областях грунти навпаки  мають лужне і сильно лужне значення, тому постає питання їх закислення.

Яку вибрати підщепу?

Тут вибір взагалі невеликий. 98% окулянтів  вишні зроблено на антипці і тільки 2% на інших підщепах – черешні пташиній, F12/1 чи колті. Зараз ще вивчається можливість використання вишні Студениківської як підщепи для вишні. Антипка має високу стійкість до низьких температур, має помірну силу росту, але дерева щеплені на ній повинні бути посаджені на слабких грунтах, вона не витримує важких глинистих грунтів і перезволоження. Черешня пташина і  F12/1 дуже погано ростуть на легких грунтах, а на чорноземах знову мають занадто сильний ріст, що є не бажаним у вишневих садах.

В залежності від підщепи, сорту, механічного складу грунту відстань між деревами може бути від 1.5 м. (Нордстар)до 2 м.(Лутовка, Келеріс, Панді і іншгі). Відстань між рядами 4 м.

Підготовка грунту.

Підготовка ділянки під майбутній вишневий сад повинна розпочатися як мінімум за рік до посадки. В першу чергу потрібно розчистити ділянку від чагарникових рослин, оприскати гербіцидами  на основі гліфосату з додаванням 2.4 Д від багаторічних одно- і дводольних бурянів. Наступним кроком є знищення грунтових шкідників. Найбіль небезпеяним для молодих насаджень вишні є личинка травневого хруща. Проти неї плантації  обробляють препаратом біологічного  походження – спорами хижого гриба – Metarazium, в розрахунку 10 л. на 1 га. з негайним зароблянням його у грунт. При цьому також гинуть дротяники, совки, медведка і частково нематоди.

Далі піде боротьба з мишовидними гризунами. Найнебезпечнішими є Миша польова та Миша водяна (Arvicora terrestris) (щур водяний, корчовник земноводний, повх)- миша довжиною до 20 см. з коротким хвостом і сильно розвинутими різцями. Миша польова пошкоджує кору в надземній частині рослини, переважно в зимовий період. Чим вищий сніговий покрив тим сильніші можуть бути пошкодження. Але цих мишей можна побачити, знайти їх нори, ходи і вести відповідну боротьбу, розкладаючи протруєні зернові приманки. Набагато гірші справи з мишею водяною. Вона веде більш скритний спосіб життя, на поверхню виходить тільки в разі руйнування нір під час оранки, чи затопленні талими водами, або в період будування гнізд, для збирання рослинних решток. Якщо спитати садівників навіть зі стажем, то 90%  ніколи не бачили цього гризуна, але всі бачили результати його діяльності – повністю обгризені корені дерев, ніби підструганий олівець, які нахиляючись падають. Такі дерева врятувати практично не можливо. Ще одна особливість – вони не живляться насінням, тому їх дуже важко вивести з допомогою зернових приманок. Для їх знищення необхідно використовувати протруєні коренеплоди: буряк, моркву чи картоплю, закладаючи їх в гнізда чи в нори.

Хвороби та шкідники вишні.

Найбільш небезпечною хворобою вишні є дрібна плямистість, коккомікоз (Coccomyces hiemalis) конідіальна стадія (Cylindrosporium). На верхній стороні листків появляються дрібні, спочатку червоні , а пізніше коричневі плями. На нижній частині листка утворюються рожево-білі подушечки  конідіального спороношення. Зимує збудник в опалому листі. Весною, з настанням теплої погоди, утворюються сумко спори, що є джерелом первинного зараження. Викидання спор в повітря відбувається в травні. Потрапивши на листок, при умові краплинної вологи,вони проростають. Інкубаційний період, в залежності від погодних умов , може тривати від 8 до 20 днів. Поражені листки поступово жовтіють і опадають. Сильне пораження може призвести до повної дефоліації листків вже на початку – в середині серпня, або навіть раніше. Зрозуміло що дерева не можуть добре підготуватися до зими і вимерзають, або істотно знижують врожай на наступний рік. Для профілактики використовують препарати на основі каптану, додини чи дітіанону.

Моніліоз (Monilia cinerea) – окремі сорти (Лутовка, Нефріс, Панді) дуже чутливі до цього захворювання. Зразу ж після цвітіння буріють і засихають квітки, молоді листки, пагони. При інтенсивному розвиткові хвороби  дерево набуває вигляду обпаленого вогнем. Звідси ще одна назва хвороби – моніліальний опік. Зимує гриб в поражених пагонах, муміфікованих плодах. Під час цвітіння спора потрапляє на приймочку маточки, проростає до завязі і далі до погона, викликаючи його завмирання. Інтенсивному розвитку і поширенню  хвороби сприяє прохолодна і волога погода – тумани і роси під час цвітіння. Вторинна інфекція поражає плоди. На них утворюється сіра плодова гниль. Для попередження хвороби необхідно вирізати та спалювати поражені пагони та не допускати  зберіганню на деревах муміфікованих плодів. Для профілактики моніліального опіку  дерева необхідно обробити в безлистий період мідьвмісними препаратами, а під час цвітіння препаратами на основі ципродинілу,, флудиоксонілу чи боскаліду.

 З бактеріальними хворобами, що викликаються  бактерією (Pseudomonas syringa) борються з допомогою мідь вмісних препаратів.

Із шкідників вишні найбільш небезпечними є: вишнева муха, чорна вишнева попелиця, вишневий довгоносик і вишневий слизистий пильщик.

Вишнева муха (Rhagoletis cerasi ) – зимує в стадії  лялечки в грунті на глибині 2-5 см. Виліт мух починається в другій половині травні і триває майже до кінця червня. Високу активність мухи проявляють  при температурі вищій від +18*С. При температурі нижчій +15*С вони малорухливі, не спарюються і не відкладають яєць. За період свого життя самка відкладає до 150 яєць . Розвиток яйця  триває від 6 до 10 днів. При сприятливих умовах в саду може бути поражено від 30 до 50 % плодів , які стають не придатними для споживання та переробки. Для боротьби з вишневою мухою проводять 2-3 оприски. Перший раз коли плоди набудуть розміру горошини, це припадає на період цвітіння акації, другий раз коли плоди набувають повного розміру і починають забарвлюватися І третій раз у пізніх сортів через 8-10 днів після попереднього.

Чорна вишнева попелиця(Myzus cerasi) зимує в стадії яйця на пагонах біля основи  бруньок. Личинки виходять в період набухання плодових  бруньок  і живляться соком молодих листків. Пошкоджені листки скручуються молоді пагони перестають рости. Для боротьби з попелицею найкраще обприскати дерева  до набухання  бруньок масляними емульсіями, а при появі личинок будь якими препаратами зареєстрованими проти попелиці.  Але треба бути готовим до декількох обприскувань, тому що у вишневої попелиці може бути як мінімум три покоління.

Вишневий довгоносик (Rhynchites auratus)-  жук довжиною 5-8 мм, золотисто  зеленого кольору,покритий густими світлими волосками. Зимують личинки і жуки у верхніх шарах грунту. Перші жуки виходять в період набубнявіння бруньок, але масовий вихід співпадає з періодом цвітіння вишні. Довгий час вони живляться бруньками, квітками і молодими листками, потім переходять на молоду зав*язь. Самка прогризає округлий отвір до молодої кісточки куди відкладає по одному яйцю. Личинка протягом 25-30 днів живиться насіниною і безпосередньо перед дозріванням виходить назовні, падає на землю і заляльковується. Плід в якому знищена насінина не дозріває стає непридатним для споживання та переробки. В роки масового розвитку довгоносика може бути пошкоджено від20 до 50% плодів, хоч є зареєстровано майже 100% пошкодження, правда в присадибному саду.

Вишневий слизистий пильщик(Сaliroa cerasi)-комахи довжиною від 4 до 6 мм. Зимують личинки в грунті на глибині від 2 до 10 см. в залежності від регіону. Заляльковується пізньою весною і через 8-10 днів виходять дорослі комахи. За 7-10 днів самка відкладає від 50 до 100 яєць по одному на нижню частину листка. На один і той самий листок можуть відкласти яйця декілька самок. Личинки дорослих стадій повністю скелетують листок . При масовому розвитку пильщика рослини можуть повністю втрачати листкову поверхню і загинути. В умовах Західної України шкідник розвивається в двох поколіннях. При виявленні личинок  рослини обприскують  будь якими інсектицидами, що дозволені на даному етапі розвитку .

Трохи про сорти.

За площами насаджень як у нас так і у сусідній Польщі, на першому місці беззаперечно є Лутовка, але це вишня яка на 100% іде на переробку на сік та концентрати. Із десертних сортів поза конкуренцією сорти угорської селекції:Уінфехертоі фюртош, Дебрецені батурмо, Ерді батурмо, Нефріс, Панді 103 та данський сорт Келеріс 16. З українських сортів можна виділити Підбільську,Малишку, Шалунью. Поки що не набувають поширення дюки – вишнево – черешневі гібриди: Чудо вишня,Шпанка Донецька,Ксенія, Ігрушка, хоч вони мають крупні плоди і дуже добрий смак. Недоліком мабуть є їх не висока врожайність.

Лутовка ( Польща) – пізньо стиглий самоплідний сорт, високо стійкий до низьких температур, з пізнім цвітінням і дуже високою врожайністю. Плоди середніх розмірів, кислі придатні на переробку. До недоліків цього сорту можна віднести високу схильність до коккомікозу, та оголення пагонів у старших дерев при неправильному формуванні.

Сабіна , Люцина і Ванда( Польща)-  в польському  реєстрі з 1997 року. Сорти мало схильні до грибкових хвороб. З вагою плодів близько 5 г. темно червоного кольору  і десертного смаку. Дозрівають в першій на початку другої декади липня. Плодоношення високе і регулярне.

Уінфехертоі фюртош,Панді 103, Дебрецені батурмо (Угорщина) – високо зимостійкі і мають підвищену стійкість грибкових хвороб. Плоди крупні до 7 г. ваги, відмінного десертного смаку, придатні для споживання свіжими, на переробку та на заморозку. До недоліків даних сортів можна віднести їх раннє цвітіння та вимагання вищих температур для зав’язування плодів. Нефріс має підвищену стійкість до приморозків, але дуже сильно поражається  моніліозом. Із середньо ранніх сортів угорської селекції заслуговує уваги сорт Ерді батурмо. Плоди масою 5-6 г. дозрівають у другій – третій декаді червня, мають сухий відрив і придатні як для заморозки так і на десерт.

Келеріс 16 (Данія) – по зовнішньому вигляді рослини можна говорити що це типова вишня, хоч насправді це дюк, тому що у селекції брала участь черешня. Сорт самоплідний і дуже сильний запилювач для багатьох сортів вишні за винятком дюків. Плоди крупні, до 6.5 г. темно червоні  з червоно забарвленим соком. Плоди дуже смачні, придатні для свіжого споживання та для заморозки. Після відтаювання вони не втрачають своєї форми, смаку та аромату. Сорт середньо стійкий до бактеріального раку та дрібної плямистості. Урожайність висока та щорічна.

Малишка , Шалунья, Підбільська (Україна) – сорти само безплідні, для доброго плодоношення потребують ретельного підбору запилювачів. Найчастіше це може бути Чорнокорка. Плоди крупні – від 5.5 до 6.5 г. від червоного до темно червоного кольору, соковиті з високим вмістом цукру і ароматом. Плоди з сухим відривом, придатні для свіжого споживання і для переробки.

Окремо зупинюся на сортах відібраних В Бігуном на Хмельниччині. За зимостійкістю, стійкістю до хвороб і врожайністю вони випереджають Лутовку, одночасно з тим плоди набагато крупніші і смачніші.

Вишня Ванагса – за формою крони нагадує Лутовку, але плоди мають масу більше 6 г. червоного або темно червоного кольору, дуже високих смакових якостей, не придатна для заморозки, але сік відмінного смаку. Дозріває 20-25 06.

Розкішна – надвисока врожайність, має підвищену стійкість до хвороб і до приморозків . Плоди вагою 5 г темно червоного кольору солодко – кислого десертного смаку, плоди з сухим відривом, придатні для свіжого споживання і всіх видів переробки. Дозріває 30 06- 5 07.

Подільська щедра – сильнорослий сорт, один з небагатьох  що добре тримає центральний провідник. Висока зимостійкість і стійкість до приморозків. Плоди вагою більше 5 г. темно червоного кольору відмінного кисло солодкого смаку. Плоди придатні для свіжого споживання, переробки і вивчається їх придатність до заморожування. Дозрівають 10 – 15 07.

Отже вибір сортів великий. Основні засади закладки вишневих садів знаємо. З основними хворобами та шкідниками ознайомлені. Вибираємо сорти для ручного чи механізованого збирання і садимо сад.

Замовити дзвінок
+
Чекаю дзвінка!
Подзвонити