Персик. Агротехніка

Персик культура досить теплолюбива, але не може рости без охолодження. Квіткові бруньки для переходу із стану спокою до розвитку і квітування потребують відповідну кількість годин холоду. Мінімум це може бути від 500 годин у Фантазії до 1100 і більше у Рельянса і інших сортів. При постійних плюсових температурах квітка персика не розвивається і весняного цвітіння не буде. Отже персик культура помірного клімату. Квіткові бруньки легко витримують зниження температури до – 24*С, якщо рослина здорова і не була перевантажена врожаєм  може витримувати короткочасне зниження до – 28- 30*С.

Для нормального розвитку квітки персика як і будь яких інших плодових рослин, дуже важливим є азот. Без достатньої кількості азоту, квітка може не набувати природного розміру, можуть не до розвиватися маточки і тичинки, отже отримати хоча б який небудь врожай нереально. Але одночасно з цим плоди персика мають здатність нагромаджувати нітрати, якщо азоту потрапляє занадто багато. І це потрібно враховувати при підживленні персика. Отже для того щоб орієнтуватися на підживлення персика спочатку необхідно зробити аналіз грунту і на основі цього планувати і розробляти систему живлення. Дуже багато садівників вважають що немає потреби робити грунтоваі підживлення і переходять тільки до листкового. Але це в принципі не вірно. За мільйони років всі рослини, що ростуть на грунті пристосувалися до засвоєння основної маси поживних речовин через корінь і тільки незначна частина потрапляє через листки.

Персики можуть рости на будь яких грунтах, починаючи від супіщаних і закінчуючи глинистими. Єдина вимога щоб вони не були засолені і перезволожені. Персик дуже легко переносить посуху але не витримує перезволоження.  В такому випадку рослини скоріше чи пізніше просто загинуть. І немає різниці на чому вони щеплені. Найшвидше випадуть рослини щеплені на мигдалі, найдовше протримаються ті що щеплені на персику манжурському чи на раконевецькому.

Ми уже більше 10 років практикуємо осінню посадку персика. Які переваги і які недоліки такої посадки.

Переваги:

– при осінній посадці до періоду замерзання грунту продовжується ріст і розвиток кореневої системи.

Більше часу є для посадки рослин, так як швидко не висушується грунт.

-Зменшуються затрати на поливання, у зв’язку частішими і сильнішими дощами.

Недоліки:

-При надто пізніх термінах посадки, якщо корені не будуть готові до транспірації (швидко замерзне грунт), при низьких зимових температурах можливе підмерзання пагонів.

 Але в умовах Львівщини таких екстремальних умов ще не було. Найкращий період для посадки персика середина – кінець жовтня, максимум до 5 -10 листопада. Хоча у нас були різні терміни посадок, які абсолютно не вплинули на приживлюваність рослин, в основному намагаємось посадити не пізніше 5 листопада. Але є приклади посадки 25 грудня – мій сад -1600 дерев, не прижилось 3 дерева, 20 січня посадка 2 га у Мостиськах . Не прижилось 5 рослин.

 Зате набагато гірші результати при весняних посадках. Так при закладці 0.5 га персика 20 квітня, приблизно 20 % рослин розпочали вегетацію тільки на початку червня, із них половина була настільки ослабленою, що наступної зими (досить теплої) вони не пережили. Основна вимога до саджанців якими закладається сад, щоб вони були здоровими і мали добре розвинуту кореневу систему. Без такої сформувати повноцінну рослину просто нереально.

Яку вибрати схему посадки?.

Для інтенсифікації вирощування персика саджанці потрібно садити щільніше. Тут в залежності від структури грунту ми рекомендуємо різні схеми посадки від 4 Х2.5 – 1000 шт . га, 4 Х 2м. – 1250 рослин на га., до 4 Х 1.5 м. – 1600 шт га. При формуванні чашею схема посадки 5 Х 5, 5 Х 4 м. -400 – 500 рослин на 1 га. Як при ущільненій так і розрідженій схемі посадки дерево в повному плодоношенні може дати до 50 кг плодів. Яку ви отримаєте врожайність з га неважко підрахувати. Так у 2016 році п’ятирічні дерева сортів PF24. 007, PF 23 і Фантазії дали по 56 кг з дерева і якщо врахувати що при схемі посадки 4 Х 1.5 м. виходить 1600 дерев то врожайність в цьому випадку доходить до 80 т /га. Зрозуміло що гнатися за такими рекордними врожаями не варто, але в такому саду легко можна отримати  40 – 45 т\га високоякісних і дуже смачних плодів.

Щоб отримати такий врожай потрібно правильно спланувати систему підживленняі захисту від хвороб та шкідників.

Система захисту персика від хвроб та шкідників та елементи листкового підживлення.

                                       Таблиця.

Ця система захисту і підживлення розрахована на повністю плодоносний сад. Щодо підживлення добривами серії Фертилідер.  то можна збільшити кількість оприсків, при цьому якість плодів буде підвищуватися. Зрозуміло що потрібно постійно моніторити сад і вносити відповідні корективи у захист та підживлення при необхідності. Втакому випадку ми отримаємо плоди дуже високої якості, які будуть мати і відповідну ціну на ринку.

 Тепер щодо підживлення. Як я уже говорив азот потрібен рослині чи не найбільше, так як він є основною складовою частиною білкових молекул. Калій і фосфор мають істотний вплив на обмінні процнеси як в рослині в цілому так і в кореневій системі, особливо фосфор. Азот стимулює ріст усієї рослини, фосфор – ріст і розвиток кореневої системи, калій – ріст ірозвиток плодів. Отже в різні періоди вегетації рослина має різні потреби в мінеральному живленні. Азот вноситься в грунт з початку весни і максимум до першої половини літа ( не пізніше 5 липня). Фосфор потрібний у весь період розвитку кореневої системи, але треба памятати що у майже вусіх типів грунтів ( за вийнятком піщаних і супіщаних)вміст фосфору достатньо великий, тому вносити його потрібно на основі аналізу грунту. Калій вносимо від періоду цвітіння і аж до дозрівання плодів.

Щодо азотного підживлення то треба врахувати що азот дуже рухливий елемент і його у грунті зазвичай бракує. Він або вимивається дощем або рухається внижні частини грунту і стає недоступним для рослин. Тому його потрібно регулярно вносити, особливо у молодих садах і садах що інтенсивно плодоносять. Ще одна особливість. Рослини можуть засвоювати азот лише коли температура грунту досяга до + 10 – 12*С. Корені рослин засвоюють лише аміачно –нітратну форму азоту( (NH4NO3) і не засвоюють амідну ((NH2)2CO). Для того щоб почав засвоювитись амідний азот пройде не менше 10-12 днів поки грунтові бактерії не перетворять NH2 в  NO3.Це також треба враховувати при підживленні, тобто ранньою весною можна використовувати карбамід, але пізніше переходимо до використання  селітри чи то аміачної чи інших типів. На кислих грунтах рекомендується вносити вапняково – амачну або кальцієву селітру. Зате карбамід використовують для листкового підживлення.

Щодо хвороб.

Найнебезпечнішими хворобами персика є кучерявість листків, клястероспоріоз, бактеріальний рак. Хоча в останні роки все більше проявляютьсяч  і завдають шкоди борошниста роса, моніліоз, і парша.Але якщо дотримуватись рекромендацій що наведені в таблиці – поблеем  з ними не буде.

 Щодо шкідників. В умовах Західної України за весь період вирощування персика якихось значних пошкоджень шкідниками не було. На окремих деревах могли появлятися  колонії попелиці чи кліща. Пошкодження східною плодожеркою були мінімальними. У 2016 – 2017 роках – жодного.

Замовити дзвінок
+
Чекаю дзвінка!
Подзвонити