Філософія садівництва

  1. Кліматичні зміни і садівництво.

Всередині – кінці ХХ століття садівництво в Україні було зосереджене в основному  в традицій них садівничих зонах: яблуня, груша – в центральних областях України , персик – у південних, черешня – в околицях Мелітополя та Артемівська. Коли ще 20 -30 років тому хтось би сказав , що промислові  сади всіх без виключення  плодових культур , тому числі і персика будуть рости на Львівщині його б назвали несповна розуму. Але свої корекції вносить погода. Клімат змінюється в сторону потепління. А це в свою чергу  дає можливість всадити та вирощувати сади там де їх ніколи не було. Зараз у нас більше 1000 га. яблуні, 1000 га вишні, більше 50 га персика, є посадки сливи, абрикоса, черешні. Переважна більшість господарств  в основному вирощують яблуню, а кісточкові як додаткові насадження. Хоч в останні роки з;являються господарства що роблять наголос виключно на кісточкові породи. Одне з них ФГ «Екоягода». В 2016 році було посаджено 7 га насаджень виключно кісточкових порід-персика,  абрикоса та сливи. В 2017 році насадження має зрости до 20 га в тому числі – не менше 5 га черешні. Це зв’язано з тим , що умови для вирощування кісточкових дуже сприятливі. З 2003 по 2016 рік не було жодної зими що призвела б до підмерзання плодових , хоч у 2006 р було -32 *С, у 2012 -28*С. З 2006 року жодного разу не було пізньо- весняних приморозків, так що кожного року плодоносив навіть абрикос, який цвіте дуже рано.

    В останні роки садівники отримали доступ до передових розсадників Європи ,США та Канади, появилися сорти які відповідають найвищим вимогам  споживача. А це дає можливість виходити  з нашою продукцією на Європейський ринок. Це також неабиякий поштовх для закладки садів. Мене дуже часто звинувачують, що я пропагую сорти закордонної селекції  і відкидаю наші вітчизняні сорти. Хоч насправді це не так. У нас є прекрасні сорти  черешні Мелітопольської , Артемівської та Київської селекції. Вони красиві , крупні , смачні,але при їх селекції не зверталася увага на такі два фактори: транспортабельність та стійкість до розтріскування під час дощів. Черешню мало виростити, її потрібно доставити до споживача у відмінному стані. А споживач – в основному міський житель.

Другий фактор : стійкість до розтріскування. Традиційно селекція черешні у нас велася на тих територіях де і вирощувалися сади ,а весна і літо там завжди сухі, тобто робити наголос на цю проблему не було потреби. В Європейських країнах, США та Канаді де дощів випадає значно більше, отримати сорти стійкі до розтріскування – було найперше завдання. У нас є прекрасний сорт сливи «Ненька», абрикоса «Київський красень», які вартують значних посадок, але немає практично жодного сорту персика, яким би можна було закладати промислові сади.

  1. Чому потрібно садити сади

На даний час садівництво – один з найперспективніших напрямів сільського господарства. Зрозуміло що закладка саду дуже дороге капіталовкладення. Але при правильному підході до ведення саду , рентабельність виробництва – найвища з усіх галузей сільського господарства. Якщо проаналізувати посадки садів в цілому по Україні , то найшвидшими темпами ідуть посадки яблуневих садів, що веде вже тепер до перевиробництва плодів. Але знову ж таки залишаються сади кісточкових культур. Багатьох зупиняють ризики зв’язані з факторами навколишнього середовища: сильні морози  зимою, приморозки весною, сильні дощі і град літом. Але тут ризикують всі і ті що сіють пшеницю, кукурудзу, соняшник, чи садять яблуню. Ці фактори можуть спричинити втрату частини чи повного врожаю  у всіх галузях сільського господарства. І навіть тут садівництво має переваги. Тому що можна поставити протиградові сітки, протиградові установки,димові гармати і вентилятори від приморозків, звісно якщо для цього є відповідні фінанси. Я думаю, що людина яка вклала велику суму в закладку саду знайде відповідну суму і для захисту , щоб отримувати стабільні прибутки.

Ще одна немаловажна деталь. Українські грунти. Плоди вирощені на наших українських чорноземах по смакових якостях незрівняні  з плодами вирощеними на європейських піщано-камянистих грунтах. Нам тільки потрібно навчитися вирощувати плоди найвищої якості і вони будуть конкурентоздатними в Європі. Що для цього потрібно? Навчитися відноситися до садівництва по-європейськи і працювати по – європейськи.

  1. Дорадча служба в Україні та її перспективи.

 Що показала конференція у Вінниці що проходила 9-10 листопада. Дві сусідні країни – Україна та Польща , але який різний підхід до ведення саду. Перше що кидається в очі – солідна дорадча служба. Причому порадами якої можуть скористатися будь хто з практикуючих садівників Польщі. І не тільки. Друге: дослідні установи які дислокуються в різних регіонах країни,вивчають сорто-підщепні комбінації, сорти які найкраще підходять для даної території. А також технічні сторони ведення саду. Що натомість у нас . Переважна більшість садівників покладаються лише на себе. Садять сади і вирощують їх методом проб і помилок. Але скільки коштує помилка. Дуже дорого. Декілька таких помилок можуть повністю відбити бажання продовжувати ведення саду.  При закладці садів,  садівник мусить самостійно підбирати підщепу, сорт, схему посадки, не маючи найменшої уяви чим усе це закінчиться через 3-4 роки. Ви скажете є проектні установи, які займаються проектуваннями садів. Так. Але вони не володіють найновішою інформацією щодо сортів і особливо технологіями захисту, не враховують район розташування садів. А кліматичні умови , як я уже говорив вище за останніх 20-30 років досить істотно помінялися.

Як працює дорадча служба у Польщі. Хто був на конференції  чув виступ Роберта Саса. Це людина яка знає все про яблуню – фізіологію розвитку самої рослини, фізіологію розвитку збудника хвороби чи шкідника і особливо в який період і чим знищити цих патогенів, у прив’язці до температури та вологості повітря в конкретний період здійснення оприску. На даний час на ринку України є величезний вибір засобів захисту рослин, але наші садівники не вміють ними користуватися. Ось тільки одне повідомлення яке надійшло на мій емайл від Адама Фури.

– сьогодні  відбувся висів 90% спор парші і прогнозуються в найближчі 3 доби затяжні дощі, отже сьогодні сад необхідно обробити Каптаном  з добавкою прилипача.

– якщо сьогодні з поважних причин(дощ), не вдалося оприскати  – завтра оприск провести з використанням  Делану.

– якщо не було виконано один з цих оприсків, то після завтра провести оприск Деланом з добавлянням Скору. Тобто два дні існує для проведення профілактичних оприсків, а третій день – це вже лікування. Висновки зробіть самі.

Ще один немаловажний фактор – якість води яка використовується для оприскування.  Не зробивши аналізу води , проводимо оприскування з використанням  ЗЗР відомих фірм і не бачимо результатів, вірніше бачимо негативну дію. Зразу робимо висновок, що препарат неякісний (підроблений , протермінований). І  ніколи не говоримо що неякісна вода. Всі без виключення фірми, що постачають засоби захисту рослин не вказували , що в переважна кількість діючих речовин препаратів проявляють свою активність тільки в кислому середовищі і при відсутності іонів сальцію і магнію. Тому найперше необхідно зробити аналіз води і перед оприскуваннями проводити корекцію її складу. Найбільш придатна вода для оприскування при значенні рН 5,5-5,8, відсутності кальцію і магнію  і температурою не нижче 15-17*С.

А хто з садівників знає яке значення для правильного внесення пестицидів має оприскувач. Як правильно розрахувати кількість води  у відповідності до віку дерева, як правильно підібрати розпилювач і визначити силу вітру. А це все має дуже велике значення для отримання якісного  і одночасно високого врожаю.  Тут обов’язково треба було прослухати доповідь Гжегожа Доруховскі і зробити відповідні висновки.

Ще одне дуже цікаве питання – площа садів. Є відповідні фінанси можна садити сад будь-якої площі.

Але що ми бачимо далі. Або бракує коштів на його подальше ведення, або не вистачає часу і кваліфікованих  фахівців для його правильного ведення. Тоді постає питання для чого садити 500 га. саду і на 5-7 рік збирати по 15 т з га, якщо можна посадити 100 га довести врожайність до 50-60 т з га і знизивши затрати в 5 разів отримувати практично той самий врожай.

Попробую зупинитись на ще одному питанні – стереотипи в садівництві. Часто до мене дзвонять і при спілкуванні завдають питання : я посадив персик по схемі 5х6. Що робити далі. Чи можна формувати веретеноподібною кроною. Можна але тоді залишити міжряддя 5 , в рядку посадити ще 2 дерева  і довести до відстані 2 м між деревами . В іншому випадку формувати чашу. Такі питання виникають найчастіше у людей які мають певний досвід в садівництві, їм дуже важко поміняти свої стереотипи. Набагато простіше з новими людьми в садівництві. Дзвінок з Миколаївської області. Хочу посадити персик і вести веретеноподібну крону, але не маю найменшого поняття. Чи можна приїхати подивитись обрізку. Домовились. Приїхали. Сад осінньої посадки 2013 року , в 2015 році перше плодоношення -6 т/га. Обрізка проводилася весною в момент повного цвітіння персика. Подивившись на обрізку , провівши обрізку декількох дерев я почув слова: як все просто..Якщо формувати чашу  потрібно 3 роки і тільки на 4 починають збирати невеликий врожай. У нас друге плодоношення –  в одному саду 9 т/га, у другому 14 т/га, а сад 2005 року посадки дав 35 т/га. В Закарпатті продовжують садити персикові сади  Але далі формують чашею. Приїжджали, дивилися, бачили , але все одно посадили по старинці. Не можуть зрозуміти що ефективність інтенсивних садів набагато більша від екстенсивних. Так само дуже важко перевчати  людей які нібито знають обрізувати.

Це тільки частина питань які існували і ще більше оголилися після українсько-польської конференції, що відбулася у Вінниці в листопаді 2016 року.

Замовити дзвінок
+
Чекаю дзвінка!
Подзвонити